Перелік організацій та установ, служб підтримки постраждалих осіб, до яких слід звернутися у випадку домашнього насильства.

Стаціонарний номер служби екстреної психологічної допомоги 15-84 змінено на 228-15-84      066-313-15-84;     073-515-15-84;  067-515-15-84

Задати питання запорожці можуть по стаціонарному телефону: 15-84, а також за номерами мобільних операторів: 095-845-15-84; 067-515-15-84;           063-404-92-84 (розмова оплачується відповідно до умов тарифного пакету, переважно безкоштовно всередині мережі).                             

Національна “гаряча лінія” з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації: 0 800 500 335 або 116 123 (для дзвінків з мобільного); 

 – Національна дитяча “гаряча лінія”:0 800 500 225 та 116 111 (для дзвінків з мобільного)

 – Національна дитяча “гаряча лінія”Центру «ла Страда-Україна»: 0 800 500 333 (для дзвінків з мобільного)

 – Служба екстреної психологічної допомоги Запорізького міського центру соціальних службдля сім’ї, дітей та молоді: “Телефон Довіри 15-84”(працює щоденно з 9.00 до 21.00,        без святкових та вихідних днів) 066–313-15-84, 067-515-15-84, 073-515–15-84 ЗМЦСССДМ знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 34а (зупинка міського транспорту –  вул. Сталеварів, трамваїв № 3, 16 – “вулиця Заводська”, № 1 – “Цирк”)

 – Вознесенівське відділення поліції Дніпровського відділу поліції м. Запоріжжя:                    вул. Возз’єднання України, 32, м. Запоріжжя, тел. 232-10-17

Уповноважена особа ЗЕТК ЗНТУ для здійснення невідкладних заходів реагування у випадках виявлення фактів насильства: Ільїна Ірина Георгіївна, завідувач гуманітарно-економічного відділення, т. 224-63-86

Телефони довіри

Національна дитяча «гаряча» лінія

На базі Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда -Україна» функціонує Національна дитяча «гаряча» лінія та Національна «гаряча» лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації.

Тут маленькі українці можуть знайти підтримку та пораду стосовно своїх проблем, якими їм ні з ким поділитися, а батьки, вчителі та вихователі мають змогу оперативно отримати індивідуальну консультацію стосовно порушень прав дітей. Дзвінки на лінію – безкоштовні як зі стаціонарних телефонів на всій території України, так і з мобільних усіх українських операторів.

Національна дитяча «гаряча» лінія (0800500255 або 772 з мобільного) працює щоденно, окрім неділі, з 10.00 до 20.00, а Національна «гаряча» лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми тагендерноїдискримінації (0800500335 або 386 з мобільного) щоденно з 10.00 до 18.00.

На Національній дитячій “гарячій лінії” Центру «Ла Страда-Україна» консультують компетентні у дитячих питаннях психологи, юристи та соціальні працівники. Коло питань, з яких вже надаються консультації, досить широке і було сформовано на основі отримуваних останніми роками запитів від абонентів. Основні теми, з яких консультують на Національній дитячій «гарячій лінії», – насильство над дітьми та жорстоке поводження з ними у сім’ї та з боку оточення, психологічні проблеми, негаразди у стосунках з дорослими та однолітками, майнові права дітей, питання встановлення опіки, а також булінг і безпека в інтернеті.

Всеукраїнська дитяча лінія «Телефон довіри» 
8 800 500 21 80

За цим номером будь-яка дитина навіть з найвіддаленішого населеного пункту України може звернутися, почути відповідь на важливі, без перебільшення, болючі питання та отримати кваліфіковану консультацію психологів, юристів, педагогів – дітям, батькам.Працює з 09:00-21:00

Центр медицинской помощи подросткам и молодежи «Клиника, дружественная к молодежи»Работает по адресу: г. Запорожье, пр. Ленина, д. 72 с 9.00 до 18.00 кроме воскресенья.
Телефон регистратуры (061) 764-23-07.

Запорізький обласний центр соціально-психологічної допомоги

Телефон:(061)213 88 20

Правоохоронні органи б’ють на сполох. Адже блокування цих груп, які мають такі романтичні і загадкові назви “Синій кит” або “Тихий будинок”, не допомагає. Групи, в яких пропагують суїцид, еволюціонують.

Батькам здається, що це щось далеке та до моєї дитини ніякого відношення не має. Але батькам проявити обережність незайве, адже підлітків привертає все нове, незвичне. Так є інформація, що і наші діти цікавилися цими групами, тому батьки повинні більше уваги приділяти своїм дітям, особливо підліткового віку.

Як зазначають дитячі психологи причина, чому дитина вступає до так званих “груп смерті” – це відчуття емоційної воронки, порожнечі, яку і діти, і дорослі намагаються наповнити перфекціонізмом, залежностями тощо. Але замість цієї воронки там мають бути відчуття близькості, здорової самооцінки, відчуття власного Я. На жаль, на цю воронку розрахований небезпечний контент “груп смерті”, який дає дитині підтримку, відчуття визнання, значущості, навіть місії. І вони “ведуть”.
Коли у дитини немає радості пізнання, коли вона стає зручною, коли вона себе карає (це поява шрамів), коли часто каже “краще б мене не було” – це є критерії небезпеки.

Звернення до батьків

Підтримку дітям повинна дати сім’я. В суїцид готовий піти той, у кого немає внутрішньої опори. А внутрішня опора дає прив’язаність, відчуття близькості. Дитину можна на скільки завгодно відключити від Інтернету, але якщо немає чим її замінити, тоді дитина знайде іншу залежність, наприклад алкоголізм.

Ідеально, щоб у родині були стосунки близькості, які б давали відчуття опори, відчуття життя, відчуття свого місця в житті. Для формування прив’язаності і відчуття близькості потрібні дуже прості речі. Це наприклад просто подивитися трохи довше в очі один одному, створити сімейні ритуали, питати дітей не тільки про те, що вони “отримали в школі”, а й про те, “що було в соцмережах, в інтернеті”, яка музика їм цікава тощо, показувати їм що ми живі і розвиваємося.

         Прив’язаність – це те, що може розвиватися і вибудовуватися. Але це наш вклад у почуття. Свої і дітей.

Перше, про що батьки повинні задумуватися: чи відчувають діти життя поряд з ними. Якщо поряд з дитиною дорослий, який завжди в депресії, у тривозі – чи хочеться дитині дорослішати? Якщо батьки панікують, вони своєю панікою показують, що вони не можуть бути опорою для своїх дітей. Батькам потрібно займатися собою і своїм ресурсом.

По-друге, треба дати відчуття розуміння, того, що дитина не відповідальна за почуття дорослих. Якщо дитина постійно несе відповідальність, що батьки ніби через неї постійно засмучуються. Ми ж часто кажемо дитині: “Не засмучуй мене”, “Не приноси погані оцінки, тому що мені сумно”. Виходить, що ми постійно перекладаємо відповідальність на дитину.

Наступне – дізнаватися все, що тільки можливо про фізичне, фізіологічний розвиток дитини. Є багато літератури на цю тему.

Крім того, треба займатися вибудовуванням зв’язків у родині. Для дитини не очевидна наша любов. Варто відверто сказати дитині щось на кшталт: “Ти такий важливий для мене, мені так шкода, що я не завжди можу дати тобі підтримку, але повір мені: все, що я роблю, я роблю з любові до тебе. Іноді я помиляюся, але також з любові. Я дуже вірю у твій потенціал. Я вірю, що тебе і нас чекає щось дуже хороше”. Можна звичайно казати не слово в слово, але це той посил, який має лунати від батьків.

На жаль, зараз більшість дітей, як і дорослі, націлені на результат, забуваючи, що життя – це процес. І любов – це процес. Якщо ми націлені на результат – це смерть. А наш результат повинен бути життя.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *